Сексуальні комплекси
Сексуальний комплекс - це уявлення особистості, як правило, емоційно негативного забарвлення, яке пов’язане зі статевими стосунками.
Ці негативно забарвлені емоції мають значний або вирішальний вплив на статеве життя. Загалом вони можуть впливати на поведінку особистості. Сексуальні комплекси можуть викликати відчуття страху, гріха, незадоволеності, тощо. Це все розвивається на фоні свідомості та підсвідомості особистості.
ЖІНОЧІ СЕКСУАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ:
Аліса в країні чудес. Проявляється у тих жінок, які постійно живуть у світі мрій та фантазій. Вони очікують «принца на білому коні». В уяві вони створюють ідеальний сценарій любові, ідеальний союз. Оскільки це є лише в уяві, такі жінки можуть змінювати багатьох чоловіків, шукаючи цей ідеальний союз.
Попелюшка. Пасивне очікування чоловіка з казки, що «принц» приведе її в світ краси, комфорту. Але його можна чекати все життя і не дочекатись.
Діани. У жінок, які мають цей комплекс, відбувається звеличення факту невинності, цнотливості. Відповідно, це теж формує поведінку.
Титанії. У таких жінок створюється образ ідеального чоловіка і вони шукають його все життя. Проте така жінка співіснує з партнером, якого вона вважає нижчим за рівень свого очікування. У таких стосунках жінка весь час прагне покарати чоловіка.
Медеї. Такі жінки є дуже ревнивими. У їхній уяві партнер є зрадником і через це вони прагнуть йому помститись. Жінки із комплексом Медеї можуть жити з чоловіком і мати спільних дітей. Проте вони можуть мати неусвідомлене бажання помститись чоловіку через дітей. Тобто йде перенесення ревності з чоловіка на дітей. Цей комплекс може свідчити про занижену самооцінку.
Комплекс закритих дверей. Страх старіння, втрати своєї привабливості. Жінки після 30, які мають цей комплекс, «пускаються берега», міняють партнерів, хочуть встигнути насолодитись життям поки, як їм здається, вони ще є привабливими.
Амазонки. Такі жінки розглядають чоловіка лише як учасника процесу дітородіння. Вони заперечують чоловічі риси у партнері. Чоловік - це просто сексуальний об’єкт, кий приносить задоволення. Він, як обслуговуючий матеріал.
Мессаліни. Для таких жінок характерна підвищена пристрасність, чуттєвість та чутливість. Вони мають підвищені сексуальні вимоги до партнерів. Оскільки вони мають такі вимоги, партнер на якомусь етапі не може задовольнити бажання, які є у жінки з цим комплексом. Відповідно, це призводить до частої зміни партнерів.
Лицаря та розпусника. Такі жінки шукають у партнері як благородні риси, так і розпусні.
Кастрації. Жінки, які мають такий комплекс, наділені чоловічими рисами характеру. Такі жінки прагнуть «подавлять» собою будь-які чоловічі риси партнерів.
Комплекс Афіни Палади. Проявляється в порушенні соціально-гендерної ідентифікації жінки - вона прагне грати ролі, характерні для чоловіка (батька), ніж для жінки (матері). Ідеальним партнером для такої жінки є інфантильний чоловік, з яким вона могла б виконувати роль заступниці.
Комплекс Клітемнестри. Жінка несвідомо протестує проти провідної ролі чоловіка, чоловічого насильства, що призводить до пригнічення сексуальності і відстороненості від статевого партнера.
Комплекс дитинства. Проявляється в інфантильності, прагненні до звільнення від турбот, характерних для дорослої людини, і необхідності приймати рішення щодо власного життя. Таку жінку лякає самостійність і реальне життя, що може привести до сексуальних невдач.
ЧОЛОВІЧІ СЕКСУАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ
Комплекс Дон Кіхота. Чоловік ототожнює себе з мандрівним лицарем, який бродить по світу в пошуках своєї коханої. Його обраниця ідеалізується, наділяється тими рисами характеру, які подобаються чоловікові. Він стає рабом у її ніг, а вона – його ангелом і музою, але лише до тієї пори, поки вона відповідає його очікуванням. Як тільки поведінка жінки піде врозріз з його уявленнями про неї, вона може бути покарана. Життя з таким чоловіком – ходіння по лезу ножа, яке може привести до дуже сумних обставин.
Комплекс Дон Жуана. Йому подобається завойовувати жінку, домагаючись розташування до себе і сподіваючись отримати від неї всі радощі інтиму. Він діє як цинічний пікапер, прагнучи надихнути на секс як можна більше число осіб протилежної статі. Але як тільки він отримує бажане, його інтерес до сексуальної партнерші пропадає, він більше не зустрінеться з нею і не продовжить свої залицяння. Сексологи стверджують, що підґрунтям цього комплексу є невпевненість чоловіка у власній сексуальної спроможності. Діючи таким чином, він підвищує свою самооцінку.
Комплекс Леонта. Назва комплексу походить від імені персонажа Шекспіра. Король Леонт – головний герой відомого твору «Зимова казка» - безпідставно підозрював дружину в зрадах. Його патологічні ревнощі поставили під сумнів власне батьківство. Чоловік-Леонт відчуває хворобливі, часто безпричинні ревнощі до своєї партнерки. Як тільки вона завагітніє, він буде вимагати доказів своєї причетності до дитини, здійснення експертизи ДНК. Якщо дружина відповість відмовою, він не стане виконувати природні батьківські обов’язки, постійно докучаючи дружині підозрами і сумнівами.
Комплекс маленького статевого органа. Закладається в дитячі роки. Хлопчик, побачивши, що його статевий орган менше, ніж у братів, товаришів або батька, замикається в собі, маючи стійке упередження, що він не буде щасливий в сексуальному житті. Через острах глузувань у нього на цьому ґрунті можуть виникнути психічні порушення.
Комплекс Отелло. Названий по імені центрального персонажа п’єси Шекспіра. Чоловік відчуває хворобливі ревнощі до своєї партнерки, боїться втратити її і отримати насмішки оточуючих. На тлі вживання алкоголю цей комплекс тільки посилюється, його уява малює сцени зради з участю подружжя, що стає вкрай небезпечним для її життя.
Комплекс Мадонни і Блудниці. Чоловік бажає знайти в своїй обраниці одночасно невинність і сексуальну розкутість. Його жінка повинна бути йому віддана і вірна, володіти тихою вдачею і високим ступенем жертовності, але в той же час на любовному ложі її доля – бути доступною, гранично розкутою, готової заради нього на все. Якщо така жінка йому не зустрічається (що відбувається дуже часто), для сімейного гнізда він вибирає жінку, Мадонну, а ось Блудницю шукає на стороні. Постійні зради неминучі.
Комплекс Мачо. Чоловік будує свою поведінку на основі власних висновків про ідеального представника сильної статі. Він володіє яскраво вираженим чоловічим типом зовнішності (для чого займається спортом, бойовими мистецтвами), має велику фізичну силу, наполегливий і впертий. В його поведінці нерідко зустрічаються грубість і агресивність. Щоб довести свою чоловічу спроможність, він користується послугами дівчат легкої поведінки, може бути замішаний у гомосексуальних зв’язках в якості сексуального домінанта. До жінки його ставлення двояке – з одного боку, вона повинна бути тихою і покірною, з іншого – легкодоступною, що володіє багатьма сексуальними техніками, щоб приносити задоволення своєму партнерові. У цьому сенсі комплекс Мачо має деяку схожість з комплексом Мадонни і Блудниці.
СПІЛЬНІ КОМПЛЕКСИ
Комплекс Трістана та Ізольди. Характерний для молодої пари – чоловіка і жінки. Порушивши обітницю дошлюбних відносин, молоді відчувають почуття провини, сором. Їх охоплюють суперечливі почуття, з одного боку – заборонений плід солодкий, з іншого ж – почуття занепокоєння постійно тримає їх у напрузі. Але коли сексуальні відносини стають «законними» (після реєстрації шлюбу), психологічне напруга сходить нанівець і інтим втрачає своєї привабливості. Молоді холонуть один до одного, збудження зникає, інтерес до любовних відносин пропадає.
Комплекс Ромео і Джульєтти. Зустрічається у суспільствах, які засуджують позашлюбні статеві зв'язки і пов'язаний з прагненням партнерів якомога швидше після знайомства і виникнення чуттєвого потягу укласти шлюб, не дивлячись на протести батьків і думку оточуючих.
Комплекс західної культури. Пов'язаний з механістичним ставленням до сексу, який стає одним з елементів гедоністичних намірів людини, не пов'язаних з романтичними стосунками і дітонародженням. Для цього комплексу характерна фіксація на техніці статевого акту, використанні сексуальних практиках. Особистість партнера і його внутрішній світ не має особливого значення, увага приділяється лише зовнішньої привабливості і сексуальної підготовленості.
Комплекс Каїна. Виникає у людини, яка вчинила зраду свого партнера. Цей комплекс пов'язаний з оцінкою свого вчинку як аморального, що вимагає спокути. Надмірне почуття провини призводить до депресії і відстороненості від партнера.
Комплекс зради, що провокують. Один з партнерів свідомо або несвідомо провокує іншого до зради. У партнера з таким комплексом є уявлення, що всі зраджують. Відповідно його чи її партнер теж, а якщо ні, то його чи її потрібно підштовхнути до цього. Тому що факт того, що партнери можуть не зраджувати, не вписується у рамки свідомості людини з таким комплексом.
Захисні механізми психіки
Психологічний захист це: система механізмів, спрямованих на мінімізацію негативних переживань, пов'язаних з конфліктами, які ставлять під загрозу цілісність особистості. Подібні конфлікти можуть провокуватися як суперечливими установками в самій особистості, так і неузгодженістю зовнішньої інформації та сформованого в особистості образу світу та образу Я.
В результаті численних досліджень, проведених перш за все в рамках клінічної практики, були виділені різні види механізмів психологічного захисту. За рахунок реалізації психологічних механізмів, як правило, досягається лише відносне особисте благополуччя. Але невирішені проблеми набувають хронічного характеру, оскільки людина позбавляє себе можливості активно впливати на ситуацію, щоб усунути джерело негативних переживань. Найбільш позитивну роль психологічний захист відіграє тоді, коли виникають проблеми незначні і не варті того, щоб ними взагалі займатися.
Охарактеризуємо коротко основні з них:
1. Витіснення. Це процес мимовільного усунення в несвідоме неприйнятних думок, мотивів чи почуттів. З. Фрейд докладно описав захисний механізм мотивованого забування. Він відіграє істотну роль у формуванні симптомів; коли цього механізму для зменшення тривожності виявляється недостатньо, підключаються інші захисні механізми, що дозволяють витісненому матеріалу усвідомлюватися у викривленому вигляді.
Найбільш широко відомі дві комбінації захисних механізмів:
а) витіснення + зсув. Ця комбінація сприяє виникненню фобічних реакцій. Наприклад, нав'язливий страх матері, що маленька донька захворіє важкою хворобою, являє собою захист проти ворожості до дитини, що поєднує механізми витіснення і зміщення;
б) витіснення + конверсія (соматична символізація). Ця комбінація утворює основу істеричних реакцій.
2. Регресія. За допомогою цього механізму здійснюється неусвідомлене сходження на більш ранній рівень пристосування, що дозволяє задовольняти бажання. Регресія може бути частковою, повною або символічною. Більшість емоційних проблем мають регресивні риси. У нормі регресія виявляється в іграх, в реакціях на неприємні події (наприклад, при народженні другої дитини малюк – первісток перестає користуватися туалетом, починає просити соску і т.п.).
3. Проекція. Це механізм віднесення до іншої особи або об'єкта думок, почуттів, мотивів і бажань, які на свідомому рівні індивід у себе відкидає. Нечіткі форми проекції виявляються в повсякденному житті. Багато хто з нас абсолютно є некритичним до своїх недоліків і з легкістю помічає їх тільки у інших. Ми схильні звинувачувати оточуючих у власних бідах. Проекція буває і шкідливою, тому що призводить до помилкової інтерпретації реальності. Цей механізм часто спрацьовує у незрілих і ранимих особистостей. У випадках патології проекція призводить до галюцинацій і марення, коли втрачається здатність відрізняти фантазії від реальності.
4. Інтроекція. Це символічна інтерналізація (включення до себе) людини або об'єкта. Дія механізму є протилежною проекції. Інтроекція виконує дуже важливу роль у ранньому розвитку особистості, оскільки на її основі засвоюються батьківські цінності та ідеали. Механізм актуалізується під час трауру, при втраті близької людини. За допомогою інтроекції усуваються відмінності між об'єктами любові і власною особистістю. Часом замість озлобленості або агресії по відношенню до інших людей принизливі спонукання перетворюються на самокритику, самообесцінювання, тому що сталася інтроекція обвинуваченого. Таке часто зустрічається при депресії.
5. Раціоналізація. Це захисний механізм, що виправдовує думки, почуття, поведінку, які насправді є неприйнятними. Раціоналізація – найпоширеніший механізм психологічного захисту, тому що наша поведінка визначається безліччю факторів, і тому раціоналізуючи, ми пояснюємо її найбільш прийнятними для себе мотивами. Несвідомий механізм раціоналізації не слід плутати з навмисною брехнею, обманом. Раціоналізація допомагає зберігати самоповагу, уникнути відповідальності та провини. У будь-якій раціоналізації є хоча б мінімальна кількість правди, проте в ній більше самообману, тому вона і небезпечна.
6. Інтелектуалізація. Цей захисний механізм передбачає перебільшене використання інтелектуальних ресурсів, з метою усунення емоційних переживань і почуттів. Інтелектуалізація тісно пов'язана раціоналізацією і підміняє переживання почуттів роздумами про них (наприклад, замість реальної любові – розмови про кохання).
7. Компенсація. Це несвідома спроба подолання реальних і уявних недоліків. Компенсаторна поведінка є універсальною, оскільки досягнення статусу є важливою потребою майже всіх людей. Компенсація може бути соціально прийнятною (сліпий стає знаменитим музикантом) та неприйнятною (компенсація низького зросту – прагненням до влади й агресивністю; компенсація інвалідності – грубістю і конфліктністю). Ще виділяють пряму компенсацію (прагнення до успіху в явно програшній області) і непряму компенсацію (прагнення затвердити себе в іншій сфері).
8. Реактивні формування. Цей захисний механізм підмінює неприйнятні для усвідомлення спонукання гіпертрофованими, протилежними тенденціями. Захист носить двоступеневий характер. Спочатку витісняється неприйнятне бажання, а потім посилюється його антитеза. Наприклад, перебільшена опіка може маскувати почуття відторгнення, перебільшена солодка і ввічлива поведінка може приховувати ворожість тощо.
9. Заперечення. Це механізм відкидання думок, почуттів, бажань, потреб або реальності, які є неприйнятними на свідомому рівні. Поведінка при цьому показує, що ніби проблеми не існує. Примітивний механізм заперечення в більшій мірі характерний для дітей (якщо заховати голову під ковдрою, то реальність перестане існувати). Дорослі часто використовують заперечення у випадках кризових ситуацій (невиліковна хвороба, наближення смерті, втрата близької людини тощо).
10. Зсув. Це механізм спрямування емоцій від одного об'єкта до більш прийнятної заміни. Наприклад, зсув агресивних почуттів від роботодавця на членів сім'ї або інші об'єкти. Зсув проявляється при фобічних реакціях, коли прихована тривожність переноситься на зовнішній об'єкт.
11. Сублімація – переклад енергії інстинктів (переважно сексуальних і агресивних імпульсів) у соціально прийнятні форми. Проблема сублімації має першорядне значення у вихованні та педагогіці. Навчити дитину вмінню швидко перемикати власну енергію афективних потягів і трансформувати її в добрий жарт, алегорію, гостроту, реалізувати її в будь-якій творчій діяльності, спорті – означає дати людині в руки інструмент, що значно підвищує її адаптивні можливості в сучасному суспільстві.
Таким чином, психологічний захист – це природне протистояння людини навколишньому середовищу. Він несвідомо оберігає її від емоційно-негативного перевантаження. Всі ці техніки, що здаються різноманітними, можна звести, в принципі, до єдиної функції: «Що б не робити, як би не робити, аби досягти комфортного стану, безпеки». Захист не є «вбудованою» від народження особистісною структурою.
Слід також зауважити, що люди рідко використовують якийсь єдиний механізм захисту – зазвичай вони застосовують різні захисні механізми для вирішення конфлікту або ослаблення тривоги.
Опції психологічних захистів, з одного боку, можна розглядати як позитивні, оскільки вони оберігають особистість від негативних переживань, сприйняття психотравмуючої інформації, усувають тривогу і допомагають зберегти в ситуації конфлікту самоповагу. З іншого боку, вони можуть оцінюватися і як негативні. Дія захистів зазвичай є нетривалою – лише до тих пір, поки потрібен «перепочинок» для нової активності. Проте якщо стан емоційного благополуччя фіксується на тривалий період і по суті замінює активність, то психологічний комфорт досягається ціною спотворення сприйняття реальності, або самообманом.
Всі механізми психологічного захисту допомагають людині звести до мінімуму почуття тривоги. Проекція допомагає зрозуміти, що відчувають, думають і хочуть інші люди, без неї було б неможливе співчуття. Інтроекція дозволяє швидко, без роз'яснень і розглядів передавати накопичений досвід від покоління до покоління через чіткі стислі висловлювання. Сублімація є найбільш адаптивним способом психологічного захисту, оскільки вона призводить до соціально схвалюваних результатів. Згідно з психоаналітичною теорією, художня творчість являє собою один з видів сублімації, коли фантазії творця сублімує у творчі зорові образи.
30 способів навчитись любити себе
1. Починайте кожен ранок з позитивних думок. Наприклад, як добре ви справляєтеся з роботою, як чудово ви сьогодні виглядаєте – загалом, що завгодно, що може змусити вас посміхнутися.
2. Харчуйтеся тим, що не лише вгамовує голод, але і наповнює вас енергією.
3. Щодня займайтеся спортом, і рано чи пізно ви полюбите своє розкішне тіло, в якому ви народилися.
4. Не вірте всьому, що думаєте. Усередині кожного з нас сидить внутрішній критик, який намагається вберегти вас від неприємностей. Тільки ось вберігає він нас не тільки від неприємностей, але і від всього хорошого, що могло з вами трапитися.
5. Оточуйте себе людьми, які люблять і надихають вас. Дозвольте їм нагадувати вам, яка ви все-таки чудова людина.
6. Досить порівнювати себе з іншими. Другої такої людини, як ви, немає на всій планеті, і тому хіба можна порівнювати вас з кимось ще. Єдина людина, з якою можна вас порівнювати – ви самі.
7. Відмовтеся від будь-яких отруйних особистих стосунків. Я серйозно. Будь-яка людина, яка заставляє вас відчувати менш, ніж чудово, просто не заслуговує на честь бути частиною вашого життя.
8. Святкуйте ваші перемоги, неважливо, великі або маленькі.
9. Вирвіться за межі вашої зони комфорту і випробуйте щось нове. Відчуття, яке ми випробовуємо, коли ми пробуємо щось нове, або досягаємо небачених раніше висот, ні з чим не зрівняється.
10. Приймайте і любіть те, що відрізняє вас від інших. Саме це робить вас особливими.
11. Зрозумійте, що краса – в очах того, хто дивиться. Не дозволяйте всім цим відредагованим фотографіям в глянсових журналах переконати вас, що ваше тіло недосконале. Навіть ті моделі, що на них, в реальному житті виглядають зовсім інакше.
12. Намагайтеся зберігати спокій в будь-якій ситуації. Глибоко вдихніть і видихніть, звільніть свій розум від зайвих речей, і просто будьте собою.
13. Прямуйте за своєю пристрастю. Ви знаєте свою пристрасть – це та сама річ, яка вас одночасно притягує і лякає. Те, чим ви дійсно хочете зайнятися, але переконуєте себе, що у вас нічого не вийде. Прямуйте за нею!
14. Будьте терплячі, але наполегливі. Любити себе – значить постійно зростати над собою. Це те, що потрібно практикувати кожен день, але, щоб це освоїти, часом мало і життя. Так, що будьте ласкаві з собою, і підтримуйте себе у важкі часи.
15. Постаратися усвідомити, що ви думаєте, відчуваєте, і чого хочете. Проживіть своє життя відповідно до цього.
16. Ставтеся до інших з любов’ю і повагою. Стара добра істина – ставитеся до інших так само, як хочете, щоб вони ставилися до вас. Звичайно, це не означає, що всі будуть платити вам добром за добро, але це їх проблема, а не ваша.
17. Кожен день знаходьте щось таке, за що можна бути вдячним. У вас неминуче будуть свої злети і падіння. Це нормально, і так повинно бути. Саме в складні для вас часи важливо мислити позитивно і бути вдячним за те, що могло бути іще гірше, щоб максимально без втрат із них вирватися.
18. Коли у вас неприємності – поговоріть з вашою родиною, друзями, учителем або з будь-якою людиною, яка здатна допомогти вам їх пережити. Ви не зобов’язані це робити самотужки.
19. Навчіться говорити «ні». Це не зробить вас поганою людиною, зате зробить розумним.
20. Пробачайте себе. Ви все ще відчуваєте сором за ті кілька вчинків? Відпустіть його. Вам не змінити того, що сталося в минулому, але вам підвладне ваше майбутнє. Краще поставтеся до події, як до шансу чогось навчитися, і вірте в те, що здатні самі змінитися.
21. У вашій голові крутиться стільки думок, що ви не знаєте, за яку вхопитися? Запишіть їх на папері, незалежно від того, наскільки божевільними, злими, сумними або страшними вони вам здаються. А потім вкладіть цей листок в журнал і спаліть його … в загальному, зробіть що завгодно, що допоможе вам від них позбутися.
22. Залиште світ за вікном і зазирніть в себе. Налийте собі чашечку вашого улюбленого чаю, кави, вина і тихо посидьте наодинці. Подумайте про всі ті чудові речі, які відбуваються у вашому житті прямо зараз, про ваші мрії, і як їх досягти.
23. Не чекайте похвали від інших людей: «Ви можете бути найстиглішим і найсоковитішим персиком в світі, але все одно знайдеться хтось, хто ненавидить персики». Діта фон Тіз.
24. Будьте реалістом. На землі не знайдеться нікого, хто був би завжди щасливий, тому, що всі ми – люди. Ми робимо помилки, ми відчуваємо емоції (як хороші, так і погані), і це нормально. Дозвольте собі бути людьми.
25. Будьте креативні! Малюйте, пишіть, ліпіть, будуйте, займайтеся музикою, словом, тим, що вам подобається, і залиште свого внутрішнього критика за дверима. Є мільйон і один спосіб самовираження: вибирайте той, що вам найбільше до душі.
26. Залиште позаду травми і рани минулого. Якщо не можете, то зверніться до тих, хто готовий допомогти. Коли ви скинете зі своїх плечей цей тягар, вам здасться, що ви важите не більше пір’їнки. Ми не повинні носити цю ношу за собою. Ми заслуговуємо більшого.
27. Знайдіть місце, де вам добре. Коли настають важкі часи – вирушайте туди, або уявіть себе там. Уявіть, як ви себе там відчуваєте, що відчуваєте, на що це схоже.
28. Коли наступного разу ви відчуєте себе найщасливішим в світі, то складіть список ваших кращих якостей і досягнень. Так, це може здатися дивним, але цей список зможе неабияк підняти вам настрій в інші не такі гарні дні.
29. Прислухайтеся до вашого внутрішнього голосу. І якщо він виявиться не любить, не надихає і не підтримує, то прийшов час змін. Ви повинні говорити про себе так, як говорите про найкращого друга, сестру, брата або сина.
30. Веселіться. Займіться чимось таким, що вам дуже подобається. Насолоджуйтеся цим, насолоджуйтеся тим, що ви – це ви, і насолоджуйтеся вашим подарунком долі, неймовірним життям.
10 психологічних трюків, які діють на всіх
Як визначити "шанувальника"
Ви коли-небудь помічали краєм ока, що за вами спостерігає певна особа? Однак підловити свого шанувальника ніяк не вдавалося? Пропонуємо провести тест. Якщо ви відчуваєте, що на вас хтось дивиться, просто позіхніть в цей момент. Добряче так, тривало позіхніть і подивіться на цю людину. Як відомо, позіхання «заразне». Ваш спостерігач позіхне відразу ж, і тоді ви переконаєтеся, що мали рацію.
Як розсунути натовп
Якщо вам потрібно пройти через натовп людей - виконайте наступний трюк. Станьте прямо і подивіться на вашу кінцеву мету руху. А тепер ідіть. Ви будете здивовані, але люди самі звільнять вам шлях! Цей трюк не спрацює в наступних випадках: якщо ви будете в сонцезахисних окулярах і якщо ви будете дивитися в смартфон.
Як заспокоїти противника
Чи траплялося вам зустрічатися на робочих зборах з людиною, яка вас явно недолюблює. Якщо ви відчуваєте, що вас збираються звинуватити, обмовити або спровокувати на конфлікт, сядьте поруч з опонентом. Щоб подивитися на вас, людині буде потрібно повернутися всім тілом. Чи то це почуття провини прокинеться, чи дискомфорт від того, що об'єкт зовсім поруч, але людина явно скаже набагато менше поганого або взагалі промовчить.
Заставити говорити очима
Якщо людина в розмові з вами чогось недоговорює, не варто перепитувати. Просто подивіться співрозмовнику в очі. Погляд викличе незручність та почуття провини та змусить-таки говорити.
Як заставити людину виконати прохання
Суть досить проста: якщо ви хочете знижку, попросіть спочатку цю річ безкоштовно. Річ у тому, що людина зазнає почуття провини, відмовивши вам в першому проханні, тому вдруге вона буде набагато лояльнішою.
Говоріть в певне вухо
Ще один трюк, який допоможе примусити людину виконати ваше прохання. Виявляється, дуже важливо, в яке вухо ви говорите. Фрази, почуті правим вухом, впливають на логіку співрозмовника, а лівим вухом - на почуття. Це означає, що говорити про роботу і справи краще, стоячи праворуч від людини. Зліва від співрозмовника признавайтесь в любові і обдаровуйте компліментами.
Візуальний контакт
Коли людина дивиться прямо в очі, складається відчуття, що вона уважно слухає свого співрозмовника. Тому, якщо вам сподобалася людина і ви хочете зав'язати з нею стосунки, постарайтеся розгледіти колір її очей. Помітивши подібний погляд, співрозмовник стане більш лояльним до вас.
Частіше називайте співрозмовника на ім'я
Сподобатися людині можна, якщо після знайомства часто називати її на ім'я. Власне ім'я - це просто мед для наших вух. Чому б не скористатися цим прийомом і не збільшити шанси на симпатію співрозмовника.
Як запам'ятати інформацію
Якщо ви освоюєте нові знання або навички, поділіться інформацією з іншою людиною. Детально все перекажіть і поясніть співрозмовнику - так ви легше запам'ятаєте деталі.
Ефект Снекмена
Даний трюк став відомий завдяки відео з інтернету, на якому двох забіяк у вагоні метро зупинив чоловік, просто пройшовши між ними. Неймовірно, але тут є невеликий секрет. Чоловік, якого незабаром прозвали Снекменом, в цей час... жував. Їжа діє на людей заспокійливо. Самі того не підозрюючи, люди, що спостерігають, як їсть інша людина, стають менш агресивними.